23. Види перевірок

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальна перевірка – та, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх необхідних податків та зборів, а також дотримання валютного, трудового законодавства, фінансової, статистичної та іншої звітності.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.

24. Порядок проведення документальних перевірок

Документальна планова перевірка має бути передбачена в плані-графіці проведення документальних планових перевірок.

Періодичність проведення :

визначається в залежності від ступеня ризику в діяльності таких платників податків.

Ступінь ризику: високий, середній, незначний.

Платники податків з незначним ступенем ризику включаються в план-графік не частіше чим раз в 3календарних роки;

середнім – не частіше чим 1 раз в 2 календарних роки ;

високим – не частіше 1 разу в календарний рік.

Документальна позапланова перевірка

Даний вид перевірки здійснюється за місцем знаходження платника податків при наявності хоча б однієї з наступних обставин :

- за результатами перевірок платників податків чи отримання податкової інформації виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платниками

податків податкового,валютного та іншого законодавства;

- платником податків не подані в установлений законом строк

податкова декларація чи розрахунок;

- виявлена недостовірність даних, які містяться в податкових деклараціях, поданих платниками податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

- платником податків подані заперечення до акту перевірки чи

скарга на прийняте по її результатах податкове повідомлення-рішення

- Розпочато процедуру реорганізації юридичної особи ( крім перетворення)

- відносно платника податків подана скарга про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю

- отримано постанову суду ( рішення суду) про призначення перевірки

- у випадку отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам ( у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ.

Підстави : про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення , яке оформляється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається у випадку , якщо йому до початку проведення вказаної перевірки вручено під розписку копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки

Документальна невиїзна перевірка - перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС; перевірка, предметом якої являється :

- своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати всіх передбачених ПК України податків та зборів

- дотримання роботодавцем законодавства відносно укладання трудовог о договору

- дотримання валютного та іншого законодавства

Обставини,що дозволяють проводити документальну невиїзну перевірку:

• Перевірка проводиться виключно на підставі рішення керівника органу ДПС;

• Рішення оформляється наказом;

• Обов'язковою умовою для перевірки є відправка платнику податків заказним листом з повідомленням про вручення під підпис копії приказ

27.Штрафні санкції.

Разом з відшкодуванням збитків особа, яка порушила господарське зобов’язання або правила здійснення господарської діяльності, повинна сплатити стороні, права якої порушено, штрафні санкції. Тобто у правопорушника виникає так звана штрафна відповідальність. Штрафна відповідальність, на відміну від відповідальності за завдання збитків, має передусім караючу, а не компенсаційну функцію. Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, назви яких: неустойка, штраф, пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Законом не встановлюється загальних випадків стягнення штрафних санкцій. Отже, якщо штрафні санкції не передбачено спеціальним законом або конкретним договором, потерпіла особа не може пред’являти до правопорушника вимогу про їх стягнення. Однак з цього правила є винятки. Частина 2 ст. 231 Господарського кодексу України має універсальний характер щодо стягнення штрафних санкцій. Проте ця норма застосовується, якщо у правовідносинах є так званий публічний елемент, а саме: якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту. Штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: 1.за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);2.за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

28.Порядок нарахування пені.

Стаття 129. Пеня (3% річних).

129.1. Пеня нараховується:

129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Нарахування пені починається від першого робочого дня:

а) наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання - при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податку;

б) наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами.

Терміном закінчення нарахування пені є день сплати (прийняття банком платіжного доручення) або, якщо податковий борг погашається шляхом стягнення коштів і активів, - день відчуження активів із права власності.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Застосовуються при порушенні строків сплати податкового боргу Розмір пені встановлено в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ від суми податкового боргу, розміри штрафів застосовується в законодавстві від порушення

Встановлюються у вигляді відсотків від суми податкового боргу

29. Масово-роз яснювальна та консультативна робота  Для ефективного виконання завдань, які поставлені перед органами ДПС застосовуються різноманітні форми масово-роз’яснювальної роботи, а саме: -проведення інформаційно-консультативних семінарів для платників податків; -організація тематичних зустрічей з трудовими колективами підприємств, установ та організацій, проведення лекцій з податкової тематики на підприємствах і в навчальних закладах; -проведення прес-конференцій, брифінгів, засідань „круглого столу”, сеансів телефонного зв’язку „гаряча лінія” з актуальних та проблемних питань оподаткування юридичних та фізичних осіб; -підготовка публікацій та виступів у засобах масової інформації; -роз’яснювальна та консультаційна робота з платниками податків за допомогою автоматизованої інформаційно-довідкової телефонної служби, інтернет-технологій, спеціалізованих консультаційних центрів та пунктів; -розгляд письмових звернень громадян, у тому числі платників податків з питань застосування чинного податкового законодавства. Серед методів впливу громадської думки на недбайливих платників податків, боржників бюджету найбільш ефективним є розміщення в засобах масової інформації, на інформаційних стендах податкової служби й органів місцевої влади, у фінансово-банківських установах, лікувальних закладах, будинках культури інформації про підприємства – крупних боржників бюджету та їх керівництво. Це має більший ефект, ніж заходи примусового стягнення платежів. Крім того, ці заходи мають і неабиякий виховний, профілактичний ефект. Проведення опитування серед населення з податкової тематики дає змогу досить точно визначити не лише вузькі місця в податковому законодавстві, що викликають незадоволення і нарікання платників податків, а й виявляти недоліки в роботі податкової служби. Узагальнені результати таких опитувань допомагають приймати зважені управлінські рішення, усувати недоліки податкового законодавства. Розміщення на телебаченні і радіо спеціальних програм для роз’яснення податкового законодавства допомагає населенню одержувати необхідні знання з опадаткування, уникати поширених типових помилок щодо його застосування, поступово привчає населення до розуміння важливості для держави дисциплінованого платника податків. Можна виділити чотири функції телерадіопередач, що використовуються в державній податковій службі: -інформативна – інформування про основні заходи державної податкової служби, що викликають інтерес широкого загалу, про резонансні справи, прийняття важливих рішень; -просвітницька – поширення повідомлень, що є основою корисної інформації, знань; -пізнавальна – спрямована на поширення повідомлень про сукупність знань; -виховна. При зверненні платників особисто до податкового органу прийом проводять безпосередньо фахівці відповідних підрозділів, які надають консультації з питань оподаткування. Більш вдосконалою формою роз’яснювальної роботи з питань застосування податкового законодавства є надання відповідей на запити платників через веб-сайт державної податкової служби в мережі Інтернет. Робота консультаційних пунктів податкових органів будується на основі графіків. Консультаційні пункти повинні бути розташовані, як правило, в безпосередній близькості від місць постійної роботи платників

влади у невеликих населених пунктах, де немає офісів податкової служби тощо. Як правило, у консультаційних пунктах працюють фахівці підрозділів з обслуговування платників податків. Підвищення рівня обслуговування платників податків, налагодження партнерських відносин між органами державної податкової служби та підприємцями – важливі складові частини податкової реформи. Отже, організація роботи з обслуговування платників податків включає: -проведення просвітницької, інформаційної діяльності, яка допомагає платникам податків розуміти те, що відбувається в законодавчому полі, в політиці самої податкової адміністрації; -надання послуг платникам податків для забезпечення своєчасної та повної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів; -проведення моніторингу громадської думки про якість роботи органів державної податкової служби з обслуговування платників податків, аналіз пропозицій щодо вдосконалення роботи з платниками податків та їх врахування у подальшій практичній діяльності.